Записи с меткой «Сумщина»
Тематика уроків літератури рідного краю (Сумщина)
О.С.Пушкін у колі українських друзів
Якось поет зазначив: «Всякая строчка великого писателя становится драгоценной для потомства. Мы с любопытством рассматриваем автографы, хотя бы они были не что иное, как отрывок из расходной тетради или записка к портному об отсрочке платежа». Не можемо не погодитися з цим пушкінським висловом. Якої ж ваги, а часом і цікавості, набирають рядки славетного діяча, в яких маються хоча б поодинокі згадки про стосунки з сучасниками! В значній мірі вони розкривають атмосферу його часу, складають сторінки його життєпису. З-поміж тих, хто знаходився в оточенні О.С.Пушкіна і, за словами В.Жуковського, «свет своим присутствием… животворили», було чимало вихідців з Сумщини. Читати повністю »
Перебування Гаврилюка на Сумщині
Жителі Стецьківки Хотінського району ще пам’ятають сім’ю українського поета, борця проти панської Польщі Олександра Гаврилюка, яка жила в роки першої світової війни в цьому селі.
Згадаймо «Фату Моргану»…
Ще й досі проза М.Коцюбинського вважається в українській літературі вершиною, на яку, стосовно розкриття психології героїв, так званої густоти письма, мало хто з його наступників піднявся. Маловідомі сторінки його біографії, які стосуються нашого краю. Читати повністю »
Марко Вовчок на Сумщині
У сузір’ї славних імен жінок-письменниць, які прикрашають українську літературу, яскравою зіркою поломеніє ім’я Марка Вовчка — видатної письменниці революційно-демократичного напрямку, яка жила і творила у минулому й на початку нинішнього століття. Ця обдарована чарівна жінка стала літературною дочкою Тараса Шевченка і слідом за ним виступила в українській літературі як виразниця інтересів і сподівань уярмленого народу, її чудова творчість захоплювала Герцена й Добролюбова, Писарєва і Чернишевського, Тургенєва й Івана Франка. Читати повністю »
І.О.Бунін в Сумському повіті
У 1893 році, коли видатному російському письменникові І. О. Буніну трапилась нагода відвідати Сумщину, справжня літературна популярність до нього ще не прийшла. Проте його ім’я тогочасним читачам було вже досить знайомим: воно раз у раз з’являлось на сторінках «солідних» щомісячників та ілюстрованих журналів, де він, молодий ще тоді поет, друкував вірші, позначені яскравими ознаками чіткої майстерності і виразним тяжінням до невичерпних тем реалістичної лірики.
Буніну в той час ледь минуло 23 роки, і він, переступивши поріг юнацтва, перебував у тривожному стані бентежних шукань, вагаючись, на який берег скерувати свій вутлий човен.
Гоголь – гість нашого краю (Сумщини)
Захоплюючись незрівнянним живописом геніальних творів безсмертного М. В. Гоголя, ми часто запитуємо: звідки ця дивовижна майстерність? В яких джерелах її початок?
Фонвізін і Глухів
Чехов, Чайковський, Гоголь, Крамськой, Щепкін… Серед цього далеко неповного списку імен російських митців, чия доля пов’язана із Сумщиною, додамо і прізвище Дениса Фонвізіна – видатного драматурга, автора хрестоматійного «Недоросля».
До Глухова Д. Фонвізін завітав у 1786-му році. На той час здоров’я письменника погіршилося , відомий тоді віденський лікар Столь порадив йому лікувати параліч на лікувальних водах Карлосбада і, в супроводі дружини та доглядальниці Теодори. Денис Іванович вирушив з Москви в далеку, як на ті часи подорож. Вів дорожній щоденник. Читати повністю »
Сумщина і Кухар Льва Толстого
Григорій Хвостенко
Спогади, які занотував від Р. Тимошенка київський дослідник, містили в собі багато цікавого. Бо ж непримітний конотопський дідусь справді служив у 1907-1908 роках кухарем у ясній Поляні, щодня спілкувався з великим письменником, його пам’ять зберегла багато невідомих доти дослідникам подробиць.
«Коли б я не приніс йому обідати, снідати чи вечеряти, він завжди писав, — згадує Р. Тимошенко. – Писав, здавалося, з ранку до ранку. Писав і в лісі, і на річці, і в саду, і на полюванні навіть. Якось я насмілився покепкувати: «Що ж ви, Лев Миколайович, повернулися з порожніми руками, довкола ніби і дичини доволі». А він примружив очі і каже весело: «Е, батечку, ні, не з порожніми. Он скільки приніс». І показує аркуші паперу, списані, певно ж, десь у лісі».
Партизанський генерал Сидір Артемович Ковпак
Сидір Артемович Ковпак народився 7 червня 1887 року в українському селі Котельва у звичайній селянській родині. У нього було п’ять братів і чотири сестри. З самого дитинства він допомагав батькам по господарству. Орав, сіяв, косив траву, доглядав за худобою. Відвідував церковно-приходську школу, де отримав початкову освіту. У десять років молодий Сидор почав працювати у місцевого торговця-крамаря, дослужившись до прикажчика у повнолітньому віці. Проходив військову службу в Олександрівському полку, розміщеному в Саратові. Після закінчення залишився у цьому місті, працюючи вантажником в річковому порту. Читати повністю »
22 вересня – День партизанської слави — Цей день в історії України
22 вересня 2001 року, в день 60-ї річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, у нашій країні вперше відзначався День партизанської слави, встановлений Указом Президента України № 1020/2001 від 30.10.2001.
Свято партизанської слави встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, увічнення їхньої пам’яті…».
Про це сказано в Указі Президента України «Про День партизанської слави» від 30 жовтня 2001 року N1020/2001.
Це — державне визнання Читати повністю »