Записи с меткой «Скуратівський»

Рум’янець літа (Червень) (За В. Скуратівським)

Про походження першого літнього місяця сперечаються найбільше. До жодного із його старших братів не виявлялося такої пильної уваги з боку мовознавців та дослідників народного календаря. Та це й зрозуміло: полудень року увібрав найконтрастніші його ознаки. Одні вважають, що назві прислужилося масове цвітіння квітів, зокрема маку та півонії. Інші ж стверджують, що назва пішла від зарум’янілих суниць і черешень, котрі якраз починають дозрівати. Дехто схильний думати, що походження назви йде від того, що з 20 до 22 червня настає період найвищого сонцестояння, коли день удвічі перевершує ніч.  Читати повністю »

Березень березовим віником зиму вимітає. (За В.Скуратівським)

За уявленнями наших пращурів, які розпочинали Новий рік весною, пробудження природи мало співпадати з початком новолітування. 18 березня починається весняний сонцеворот. Відтепер день стає довшим за ніч.

Перший річний місяць у наших пращурів мав чимало народних назв. Серед них відомі такі: капельник, зимобор, соковик, полютий, красовик, красний місяць та інші. Але найдавніша староукраїнська назва місяця була — сухий. Як вважають учені, це від того, що надто мало випадає опадів. Читати повністю »

В лютому зима вперше з весною стрічається. (За В. Скуратівським)

 

Хоча другий місяць року і є найкоротшим серед зимових місяців, але він найпримхливі-ший. Справа в тім, що зима силкується втримати свої права, нагадуючи про себе частими завірюхами, снігопадами та морозами.

Це підтверджують і регіональні назви місяця: сніжень, лютень, крутень, зимобор, бокогрій, криводоріг, лежень Читати повністю »

Хвали січень сніговий. (За В.Скуратівським)

Колись наші пращури Новий рік зустрічали весною. А з впровадженням християнства у Київській Русі 988 року новолітування перенесли на вересень. Згодом його почали відзначати в січні. Ця традиція збереглася й до сьогодні.

Українські назви місяців мають місцеве, тобто національне, походження. Крім того, в кожній етнографічній групі (Бойківщина, Гуцульщина) та географічній зоні Читати повністю »

Прислів’я про вересень. Прикмети вересня. (В.Скуратівський «Місяцелік»).

Вересень — рум’янець року.

Вересень без перевесла.

Садок у вересні, що кожух у січні.

Вересень весіллями багатий.

Вересень каже: «Посієш жито на поспіхвоно вродить на посміх».

Хто цілий рік байдикує, той навіть у вересні голодує.

Вересень лінивцем буваєруки в кишені всаджає.

Вереско вхопив чересло.

Верещить вересень, що вже осінь. Читати повністю »

Народний прогностик. Вересень. (В.Скуратівський «Місяцелік»).

Андрія Страгилата (1 вересня). За повір’ям, цей день має бути теплим, хоч і казали при цьому: «День жаркий, але дихає осінню». Відтак бралися до копання буряків, бо вже починало спадати листя з ліщини.

Тадея (3). «На Тадея селянин не журився — в хаті хлібець завівся».

Боголіпа (4). Повинні з’явитися перші осінні приморозки, котрі сприяють початкові павутинольоту.

Якщо павутиння прилипає до рослин — на тепло.

Мало павутиння — до сухої осені. Читати повністю »

ВЕРЕСЕНЬ. Осінній час сім погод придбав для нас. (В.Скуратівький «Місяцелік»).

Вересневий час — сім погод у нас

У кожного місяця є свої «іменні» дні. З ними пов’язані ті чи ті конкретні реалії або події. Для першого осіннього місяця найвизначнішим, очевидно, є день Семена. До 14 вересня селяни поспішали повністю обсіятись озиминою. «Хто не посіяв до Семена,— мовить прислів’я,— в того життя буде злиденне». З цього дня, власне, починає свій відлік і так зване «молоде» бабине літо, яке триває до 21 вересня.

З Семеновим днем пов’язаний також обряд «женити комина» або «запалювати посвіт». Оскільки про це піде мова в окремому розділі, то я не зупинятимуся детально, лише наголошу, що слово «посвіт» походить од досвітків чи посвітків — молодіжних зібрань, котрі починалися від Семенового дня. Відтак вересень започатковує не тільки осінь, але й сукупну обрядову систему громадського дозвілля й відпочинку. Читати повністю »

Котився віночок із поля… (Василь Скуратівський «Місяцелік»)

Одвічно так велося: життя хлібороба, його статки й добробут залежали від урожаю. Якщо щедрилася нива, то в родині була злагода й дзвеніла пісня, а коли випадав «морний рік» — сім’ю обсідали злигодні й безпросвітки.’Від того й увійшло в повсякденний обіг крилате: «Як вродиться жито, то будемо жити»; а якщо хотіли побажати одне одному найщедрішого напуття, то неодмінно приповідковували: «Щоб вам жито родило!»

У цих мудрих народних пприслів’ях-побажаннях закладено не тільки поетичний світогляд, але й глибинні пласти побутового співжиття, одвічний його колообіг. Справді-бо, ввесь хліборобський агрокалендар просякнутий поетичними звертаннями до годувальниці-ниви, сивих воликів, золотого плужечка, ваговитого колосся, зерноповних засіків. У переважній більшості пісенних та словесних текстів, присвячених хліборобському ремеслу, тема праці посідає уосібне місце. Особливо це стосується зажинків та обжинків. Читати повністю »

Прикмети СЕРПНЯ. (В.Скуратівський «Місяцелік»).

Грозовий серпень—на довгу й теплу осінь.

Відсиріло з обіду підсохле сіно — збереться на дощ.

Якщо вранці трава суха—з обіду захмариться.

Горобці літають зграйками — на суху і ясну погоду.

Якщо хмарно, а бджоли не ховаються у вулик і продовжують літати в пате — дощу не буде. Читати повністю »

Серпень. Народний прогностик. (Василь Скуратівський «Місяцелік»)

Мокрими (Ісергіня). За цим днем прогнозували, якою буде осінь.

Якщо зранку йтиме дощ, то початок осені буде дощовий; задощить опівдні — дощовою буде середина осені; якщо ж дощ паде надвечір, то буде з дощами кінець осені.

Дощовий день також застерігав: наступного року, вродять жита, але літо буде мокрим.

Іллі (2). Це свято вельми пошанівне і пов’язане з аграрною магією. Праобразом Іллі є дайбозький Перун як покровитель грому та блискавок. На Херсонщині’ його називали «громовим святом», або «святом грому». В цей день Намагалися не працювати, навіть не ходити на полювання, боючись гніву Іллі, котрий може того, хто його не святкує, вдарити блискавкою. Зачувши грім, люди вірили, що це «Ілля їде по небу на золотій колісниці». Читати повністю »

Серпень втоми не знає. (Із книги В.Скуратівського «Місяцелік»)

Серед багатьох місяців серпню належить особлива роль. І це цілком природно. Протягом року хлібороб, якщо можна так висловитися, працював на останній місяць літа. Від того, як защедрив урожай, залежали статки селянина, його добробут і майбутнє. Відтак із серпнем — вінцем року — люди пов’язували свої найсок- ровенніші надії.

Але одна справа — виростити врожай, а інша — вчасно зібрати збіжжя. Не випадково в народі казали: «Один, серпневий день рік годує». Тому хлібороби відкладали всі нагальні справи, намагалися зосередити зусилля лише на жнивах. Зрання і до пізнього вечора селяни не мали перепочинку, бо, як мовиться в прислів’ї, «Серпень втоми не знає — все збирає, припасає».

Як відомо, кожен місяць мав свої «перепочинкові дні». До таких належали більш чи менш значущі свята, котрими й регулювали працю з відпочинком. Лише для серпня народно-обрядова структура їх майже не передбачала. Традиційний агрокалендар свідомо зробив виняток місяцеві жнив. Для цієї пори року існувало золоте правило, що опредметнилось у народному прислів’ї: «У хліба коррткі ноги,— як утече, то й довгими не наздоженеш!» Читати повністю »

Вивчаємо українську мову та літературу № 10 (квітень) 2012.

  1. Робота з поетичним текстом на уроках словесності.  Чернявська Ж.Е. (Новосеменівська ЗОШ І-ІІІ ступенів).
  2. Присвійні, вказівні, означальні займенники, їх відмінювання. 6 клас.  Фесенко В.П. (Охтирська ЗОШ № 8, Сумська область)
  3. Вивчаємо ораторське мистецтво. Турукало Т.Б. (Криворізький ліцей-інтернат для сільської молоді, Дніпропетровська область).
  4. В. Скуратівський «Місяцелік». 8 клас. Позакласне читання. Маншина А.І. (Сахновецька ЗОШ, Хмельницька область).
  5. Лінгвістична гра «Найрозумніший» для учнів 8 класу. Пітірімова І.О. (Донецький багатопрофільний ліцей № 37.)
  6. Туга за ідеєю. Пазяк О. (Київ). Міркування критика Ольги Пазяк про стан сучасної української літератури, її ціннісні орієнтири, героїв та героїнь, а також смаки та уподобання.
  7.  Література рідного краю. Григорій Мацерук. Сліди, що проростають пам’яттю. Кух В.П. (Великокурінська ЗОШ, Любешівський р-н, Волинська область).
  8. З історії жаргонізмів-англізмів в українській мові: слова драйв, драйвовий, драйвер. Таран О.С. (Харків).

Якщо Вас зацікавить якась стаття і Ви захочете ознайомитись із нею детальніше, надішліть мені про це повідомлення на електронну адресу або у скайпі.

Курси, вебінари, олімпіади. Портал «Всеосвіта».
Рубрики
2020-2021 н.р. 2021-2022 н.р. «Я- класний керівник». Без рубрики Говоримо українською... Готуємось до ЗНО Граматичні казки Дистанційне навчання Електронні книги для вчителів Карантин Корисні відео. Краєзнавство Сумщини Література 5 клас Література 6 клас Література 7 клас Література 8 клас Література 9 клас Література 10 клас Література 11 клас Літературний гурток Методична скринька Моє натхнення. Мої анімовані презентації (Відеоскрайбінг) Міжнародний конкурс імені П. Яцика НУШ На допомогу вчителю. Народознавство Олімпіада з української мови та літератури 7 клас Олімпіада з української мови та літератури 8 клас Поради батькам. Презентації до уроків. Підсумкові контрольні роботи 5 клас Різне Скарби фразеології Скарбничка народної мудрості. Творчі завдання Українська література Українська мова Українська мова 5 клас Українська мова 6 клас Українська мова 7 клас Українська мова 8 клас Українська мова 9 клас Українська мова 10 клас Українська мова 11 клас