Записи с меткой «походження»

Українська література 9 клас. П.Куліш «Чорна рада» – перший україномовний історичний роман-хроніка. Походження його назви.

Із джерел фразеології. ЧЕСТЬ МУНДИРА

Ще в XIV—XV ст. у староукраїнській мові слово честь входило до сталих словосполучень: честь дати — «виявити належну пошану», честь учинити кому — «вшанувати когось, виявити пошану до когось», при честі зоставити кого — «реабілітувати когось, відкинути звинувачення, які плямують чиюсь честь», під честю, при честі — «без обману, чесно». І навпаки, честі не мати означало «бути знеславленим, зганьбленим».  Читати повністю »

Із джерел фразеології. Скатертю дорога!

Тепер цей вислів означає різке побажання забиратися геть: за кимось не будуть жалкувати і обійдуться без нього. Наприклад: «— Не подобаються мої мисочки — скатертю доріжка! Аякже! Плакати буду за ним! — застрибав по хаті Данило Петрович…» (М. Стельмах); «— Нічого з ним не станеться,— заспокоював Кость.— До бурової степом добереться. Скатертю йому дорога» (І. Цюпа). Фразеологізм активно вживається не тільки в усному і художньому мовленні, а й у публіцистичному. Читати повністю »

Із джерел фразеології. Водою не розіллєш.

У процесі мовною розвитку значення окремих слів інколи змінюються до прямої протилежності, причому ці вторинні значення можуть функціонува­ти або паралельно зі своїми семантичними прототипами, як-от: пригостити — «виявити гостинність» і «вдарити»; честити — «вияв­ляти шану, почесті» і «лаяти когось за щось»,— або заступають їх повністю, отже, починають вживатися тільки з новими, про­тилежними значеннями. Наприклад: безцін­ний — «дорогий», а раніше також і «деше­вий» (пор.: [віддати] за безцінь — «дуже дешево, майже дарма»).              Читати повністю »

Із джерел фразеології. КЛАСТИ ЗУБИ НА ПОЛИЦЮ

Вислів класти зуби на полицю здавна побутує в українській мові. В збірнику М. Номиса, наприклад, він зафіксований був понад сто років тому (на Харківщині) вже в скороченому, характерному для розмовної мови варіанті — зуби на полицю («ждать і голодувать»)1. Досить широко вживається він і сучасними українськими письменниками, причому також нерідко, або з подібним пропущенням дієслова, або з варіюванням компонентів: зуби на поличку, класти зуби на полку, скласти зуби на полицю або зуби на мисник покласти: «Першого року третина поля лишалася незасіяною. Зимою зуби на поличку!,.» (В. С. Бабляк); «З шамовкою теж не краще. Як трапиться багажик якийсь до звощика кому однести— маєш. А ще от корзини, буває, спекулянткам на базар тириш. Ну й поїм. А ні — клади зуби на полку!» (А. В. Головко); «Аби серед зими Не скласти, зуби на полицю. Зійшлись поговорити про корми Представники звірів і птиці» (А. Косматенко); «Доводиться нашим шанхаївкам, (приміське робітниче селище з примітивними дощаними будиночками) і цим промишляти [брати квартирантів)… Голод—Не тітка; зуби на мисник не покладеш» (Ф. Бурлака).          Читати повністю »

Із джерел фразеології. Топтати ряст

Пригадаймо колоритний етнографічний малюнок з відомого твору Ю. Яновського «Вершники», в якому розповідається про прадіда Данила — «господаря степових звичаїв»,, що знає «всі весняні тайни», і його допитливого правнука Данилка:

«…Щороку весна приходила краща й дужча, починав її бабак, що прокидався на Явдоху до сходу сонця і свистів.        Читати повністю »

Із джерел фразеології. Від дошки до дошки

Давно забулося первісне значення ви­слову від дошки до дошки, який часто по­єднується з дієсловами прочитати, вивчи­ти, запам’ятати тощо. Зафіксувавши його в збірнику «Галицько-руські приповідки», І. Франко відсилає читача за поясненням до словника В. Даля. Колись, у давнину, оправа книг була дерев’яною, з дощок. «Прочитати від дошки до дошки» спочат­ку означало буквально: прочитати всю книгу від першої сторінки, що була під верхньою дошкою, до останньої, за якою вже була спідня дошка.  Читати повністю »

Березень березовим віником зиму вимітає. (За В.Скуратівським)

За уявленнями наших пращурів, які розпочинали Новий рік весною, пробудження природи мало співпадати з початком новолітування. 18 березня починається весняний сонцеворот. Відтепер день стає довшим за ніч.

Перший річний місяць у наших пращурів мав чимало народних назв. Серед них відомі такі: капельник, зимобор, соковик, полютий, красовик, красний місяць та інші. Але найдавніша староукраїнська назва місяця була — сухий. Як вважають учені, це від того, що надто мало випадає опадів. Читати повністю »

В лютому зима вперше з весною стрічається. (За В. Скуратівським)

 

Хоча другий місяць року і є найкоротшим серед зимових місяців, але він найпримхливі-ший. Справа в тім, що зима силкується втримати свої права, нагадуючи про себе частими завірюхами, снігопадами та морозами.

Це підтверджують і регіональні назви місяця: сніжень, лютень, крутень, зимобор, бокогрій, криводоріг, лежень Читати повністю »

Хвали січень сніговий. (За В.Скуратівським)

Колись наші пращури Новий рік зустрічали весною. А з впровадженням християнства у Київській Русі 988 року новолітування перенесли на вересень. Згодом його почали відзначати в січні. Ця традиція збереглася й до сьогодні.

Українські назви місяців мають місцеве, тобто національне, походження. Крім того, в кожній етнографічній групі (Бойківщина, Гуцульщина) та географічній зоні Читати повністю »

6 клас Контрольна тестова робота № 1

Загадково прекрасна і славна давнина України. Пісні літературного походження

  1. Урочиста, похвальна пісня, в якій возвеличується якесь явище, особа, подія, називається: а) історичною; б) стрілецькою; в) гімном;           г) народною.
  2. Коли була написана пісня П.Чубинського «Ще не вмерла України…»:

а) 1982 р.;                 б) 1992 р.;   в) 1852 р.;                   г) 1862 р.

  1. Хто автор музики державного гімну України:

а) О.Кониський;   б) В.Діденко;   в) М.Вербицький;   г) М.Лисенко. Читати повністю »

Пісні літературного походження. Тестові завдання 6 клас

Пісні літературного походження. Пісня – гімн «Ще не вмерла Україна» П. Чубинського, М.Вербицького
1. Де вперше почали виконувати гімни?
а) у Давньому Римі; Читати повністю »

Курси, вебінари, олімпіади. Портал «Всеосвіта».
Рубрики
2020-2021 н.р. «Я- класний керівник». Без рубрики Говоримо українською... Готуємось до ЗНО Граматичні казки Дистанційне навчання Електронні книги для вчителів Карантин Корисні відео. Краєзнавство Сумщини Література 5 клас Література 6 клас Література 7 клас Література 8 клас Література 9 клас Література 10 клас Література 11 клас Літературний гурток МО КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ Методична скринька Моє натхнення. Мої анімовані презентації (Відеоскрайбінг) Міжнародний конкурс імені П. Яцика НУШ На допомогу вчителю. Народознавство Олімпіада з української мови та літератури 7 клас Олімпіада з української мови та літератури 8 клас Поради батькам. Презентації до уроків. Підсумкові контрольні роботи 5 клас Різне Скарби фразеології Скарбничка народної мудрості. Творчі завдання Українська література Українська мова Українська мова 5 клас Українська мова 6 клас Українська мова 7 клас Українська мова 8 клас Українська мова 9 клас Українська мова 10 клас Українська мова 11 клас