Записи с меткой «народний»
Цвітень, краснець, водолій… (За В.Скуратівським)
Четвертий місяць року в давнину йменували березнем. Лише в XVI сторіччі в українській літературній мові з’явилося сучасне означення — «квітень». Воно похідне від давньоруського «цвєтень».
Під цю пору природа активно оживає. Земля, яку вдосталь напоїла весняна волога, вкривається густою травою. На пагорбах та узлісках з’являються перші весняні квіти — проліски та короліски. Птахи починають мостити гнізда. Дбайливі природолюби вивішують на деревах шпаківні, щоб допомогти птахам позбутися зайвих клопотів. Нині, коли бракує старих дерев, у яких полюбляє оселятися лісове птаство, людська допомога особливо важлива. Читати повністю »
Народний прогностик. Вересень. (В.Скуратівський «Місяцелік»).
Андрія Страгилата (1 вересня). За повір’ям, цей день має бути теплим, хоч і казали при цьому: «День жаркий, але дихає осінню». Відтак бралися до копання буряків, бо вже починало спадати листя з ліщини.
Тадея (3). «На Тадея селянин не журився — в хаті хлібець завівся».
Боголіпа (4). Повинні з’явитися перші осінні приморозки, котрі сприяють початкові павутинольоту.
Якщо павутиння прилипає до рослин — на тепло.
Мало павутиння — до сухої осені. Читати повністю »
Прикмети СЕРПНЯ. (В.Скуратівський «Місяцелік»).
Грозовий серпень—на довгу й теплу осінь.
Відсиріло з обіду підсохле сіно — збереться на дощ.
Якщо вранці трава суха—з обіду захмариться.
Горобці літають зграйками — на суху і ясну погоду.
Якщо хмарно, а бджоли не ховаються у вулик і продовжують літати в пате — дощу не буде. Читати повністю »
Серпень. Народний прогностик. (Василь Скуратівський «Місяцелік»)
Мокрими (Ісергіня). За цим днем прогнозували, якою буде осінь.
Якщо зранку йтиме дощ, то початок осені буде дощовий; задощить опівдні — дощовою буде середина осені; якщо ж дощ паде надвечір, то буде з дощами кінець осені.
Дощовий день також застерігав: наступного року, вродять жита, але літо буде мокрим.
Іллі (2). Це свято вельми пошанівне і пов’язане з аграрною магією. Праобразом Іллі є дайбозький Перун як покровитель грому та блискавок. На Херсонщині’ його називали «громовим святом», або «святом грому». В цей день Намагалися не працювати, навіть не ходити на полювання, боючись гніву Іллі, котрий може того, хто його не святкує, вдарити блискавкою. Зачувши грім, люди вірили, що це «Ілля їде по небу на золотій колісниці». Читати повністю »