Записи с меткой «василь»

ВАСИЛЬ БАРКА. Тестові завдання

Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді
1. Вкажіть тему твору Василя Барки «Жовтий князь»:
А майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження;     Б духовне оновлення людини і суспільства;
В художнє відтворення нечуваного в історії людства голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу;
Г відображення післявоєнної відбудови села, трудового подвигу народу;              Д відображення голоду 1947 року.
2. Що стало причиною знищення хліборобської сім’ї Катранників (за твором В. Барки «Жовтий князь»)?          Читати повністю »

ВАСИЛЬ СТЕФАНИК. Тести

Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді
1. Василь Стефаник народився у селі:

А  Криворівня;  Б Колодяжне;  В Нагуєвичі;  Г Косів;    Д Русів.

2. Хто з українських письменників так сказав сам про себе і своє сприйняття світу: «Людський біль цідиться крізь серце моє, як крізь сито, і ранить до крові»?

А Михайло Коцюбинський;   Б Степан Васильченко; В Василь Стефаник;      Г Борис Грінченко; Д Марко Черемшина.    Читати повністю »

В лютому зима вперше з весною стрічається. (За В. Скуратівським)

 

Хоча другий місяць року і є найкоротшим серед зимових місяців, але він найпримхливі-ший. Справа в тім, що зима силкується втримати свої права, нагадуючи про себе частими завірюхами, снігопадами та морозами.

Це підтверджують і регіональні назви місяця: сніжень, лютень, крутень, зимобор, бокогрій, криводоріг, лежень Читати повністю »

Хвали січень сніговий. (За В.Скуратівським)

Колись наші пращури Новий рік зустрічали весною. А з впровадженням християнства у Київській Русі 988 року новолітування перенесли на вересень. Згодом його почали відзначати в січні. Ця традиція збереглася й до сьогодні.

Українські назви місяців мають місцеве, тобто національне, походження. Крім того, в кожній етнографічній групі (Бойківщина, Гуцульщина) та географічній зоні Читати повністю »

Контрольна тестова робота 8 клас. Із сучасної української поезії. Національна драма

  1. Представниками української поезії кінця XX – початку XXI століття є всі вказані поети, КРІМ

А Володимира Сосюри  Б Василя Герасим’юка

В Івана Малковича    Г Ігоря Павлюка

  1. 2.Біблійні мотиви наявні в поезії

Читати повністю »

5 клас Контрольна тестова робота. Літературні казки. Із народної мудрості

  1. Висловлення дійових осіб у художньому творі називається

А.  Мовою художнього твору.  Б. Мовою персонажів.

В. Мовою автора.  Г. Прозовою мовою.

  1. «От такий компот!» — це улюблена фраза

Читати повністю »

ВЕРЕСЕНЬ. Осінній час сім погод придбав для нас. (В.Скуратівький «Місяцелік»).

Вересневий час — сім погод у нас

У кожного місяця є свої «іменні» дні. З ними пов’язані ті чи ті конкретні реалії або події. Для першого осіннього місяця найвизначнішим, очевидно, є день Семена. До 14 вересня селяни поспішали повністю обсіятись озиминою. «Хто не посіяв до Семена,— мовить прислів’я,— в того життя буде злиденне». З цього дня, власне, починає свій відлік і так зване «молоде» бабине літо, яке триває до 21 вересня.

З Семеновим днем пов’язаний також обряд «женити комина» або «запалювати посвіт». Оскільки про це піде мова в окремому розділі, то я не зупинятимуся детально, лише наголошу, що слово «посвіт» походить од досвітків чи посвітків — молодіжних зібрань, котрі починалися від Семенового дня. Відтак вересень започатковує не тільки осінь, але й сукупну обрядову систему громадського дозвілля й відпочинку. Читати повністю »

Котився віночок із поля… (Василь Скуратівський «Місяцелік»)

Одвічно так велося: життя хлібороба, його статки й добробут залежали від урожаю. Якщо щедрилася нива, то в родині була злагода й дзвеніла пісня, а коли випадав «морний рік» — сім’ю обсідали злигодні й безпросвітки.’Від того й увійшло в повсякденний обіг крилате: «Як вродиться жито, то будемо жити»; а якщо хотіли побажати одне одному найщедрішого напуття, то неодмінно приповідковували: «Щоб вам жито родило!»

У цих мудрих народних пприслів’ях-побажаннях закладено не тільки поетичний світогляд, але й глибинні пласти побутового співжиття, одвічний його колообіг. Справді-бо, ввесь хліборобський агрокалендар просякнутий поетичними звертаннями до годувальниці-ниви, сивих воликів, золотого плужечка, ваговитого колосся, зерноповних засіків. У переважній більшості пісенних та словесних текстів, присвячених хліборобському ремеслу, тема праці посідає уосібне місце. Особливо це стосується зажинків та обжинків. Читати повністю »

Прикмети СЕРПНЯ. (В.Скуратівський «Місяцелік»).

Грозовий серпень—на довгу й теплу осінь.

Відсиріло з обіду підсохле сіно — збереться на дощ.

Якщо вранці трава суха—з обіду захмариться.

Горобці літають зграйками — на суху і ясну погоду.

Якщо хмарно, а бджоли не ховаються у вулик і продовжують літати в пате — дощу не буде. Читати повністю »

Серпень. Народний прогностик. (Василь Скуратівський «Місяцелік»)

Мокрими (Ісергіня). За цим днем прогнозували, якою буде осінь.

Якщо зранку йтиме дощ, то початок осені буде дощовий; задощить опівдні — дощовою буде середина осені; якщо ж дощ паде надвечір, то буде з дощами кінець осені.

Дощовий день також застерігав: наступного року, вродять жита, але літо буде мокрим.

Іллі (2). Це свято вельми пошанівне і пов’язане з аграрною магією. Праобразом Іллі є дайбозький Перун як покровитель грому та блискавок. На Херсонщині’ його називали «громовим святом», або «святом грому». В цей день Намагалися не працювати, навіть не ходити на полювання, боючись гніву Іллі, котрий може того, хто його не святкує, вдарити блискавкою. Зачувши грім, люди вірили, що це «Ілля їде по небу на золотій колісниці». Читати повністю »

Серпень втоми не знає. (Із книги В.Скуратівського «Місяцелік»)

Серед багатьох місяців серпню належить особлива роль. І це цілком природно. Протягом року хлібороб, якщо можна так висловитися, працював на останній місяць літа. Від того, як защедрив урожай, залежали статки селянина, його добробут і майбутнє. Відтак із серпнем — вінцем року — люди пов’язували свої найсок- ровенніші надії.

Але одна справа — виростити врожай, а інша — вчасно зібрати збіжжя. Не випадково в народі казали: «Один, серпневий день рік годує». Тому хлібороби відкладали всі нагальні справи, намагалися зосередити зусилля лише на жнивах. Зрання і до пізнього вечора селяни не мали перепочинку, бо, як мовиться в прислів’ї, «Серпень втоми не знає — все збирає, припасає».

Як відомо, кожен місяць мав свої «перепочинкові дні». До таких належали більш чи менш значущі свята, котрими й регулювали працю з відпочинком. Лише для серпня народно-обрядова структура їх майже не передбачала. Традиційний агрокалендар свідомо зробив виняток місяцеві жнив. Для цієї пори року існувало золоте правило, що опредметнилось у народному прислів’ї: «У хліба коррткі ноги,— як утече, то й довгими не наздоженеш!» Читати повністю »

7 клас Контрольна тестова робота  «ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ — ЛЮДИНА…»

(В.Симоненко, М.Павленко, Л.Пономаренко).

  1. У вірші В.  Симоненка «Лебеді материнства» лебеді символізують:

А  гордість, гідність; Б  політ фантазії;

В  материнської любові, відданості, мрі;   Г  красу, недоторканість. Читати повністю »