Світлиця

Мета: донести учням інформацію про заснування Міжнародного дня рідної мови,     формувати знання учнів про шлях становлення рідної мови, прищеплювати і            розвивати  почуття патріотизму, національної гордості за мову, за тих, хто передав нам у спадок цей неоціненний скарб;  виховувати любов до рідної мови, бажання досконало її знати .

Для людей відкрита хата наша біла,

Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

(Під музику в зал заходять учні, одягнені в український одяг)

Вчитель

Шановні батьки, діти, гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято української мови.

Дівчинка

Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші батьки, з подвір’я, по якому ви бігали, з села чи міста, з України, де ви народилися. А Україна – це наша Батьківщина.

Хлопчик

У нашій світлиці сьогодні тепло і світло, то ж давайте поговоримо про нашу рідну мову.

1-й учень

Мій друже, брате,

Звертаюсь сьогодні до тебе

Мовою землі твоєї,

Мовою матері твоєї,

Народу твого мовою.

2-й учень

Вся історія народу — в мові,

Мова — душа народу.

Позбавити народ рідної мови —

Це означає вбити народ.

3-й учень

Слова летять у душу як лебідки

І пахнуть п’янко житом і росою,

Калиною, цілющою травою,

Вербички юної дівочою красою.

4-й учень

Зневажати мову мамину — біда,

Котра пустими зробить наші душі

І ми нащадкам зможем передать

Лиш те, що корені калині сушить.

5-й учень

Зневажати мову — зрадити себе,

А зрадників хто може поважати?

І стане чорним небо голубе,  Вмиратиме у муках рідна мова.

6-й учень

О не згуби свого народу,

Безсмертна мово, рідна і терпка,

Ти є душа співучого народу

Що був і є, і буде у віках.

(Звучить пісня «Мова у серці народу», сл. Н.Красоткіної).

1. 1. Неначе юна зоря світанкова,

Ти лісами, степами ідеш.

Українська чарівная мово,

Ти у серці народу живеш. (Двічі)

2. 2. Мелодійна моя, промениста,

Як земля, твій багатий словник.

Українськая мово пречиста,

Ти ж у серці народу навік! (Двічі)

Українська прабатьківська мово,

До зірок через терни ідеш.

Рідна мово моя пелюсткова,

Ти у серці народу живеш! (Двічі)

Ведуча

Діти, ми не завжди собі уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас, його ми не завжди помічаємо, не завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Ви здогадались, що я маю на увазі.

Учні (хором)

Це наша рідна мова!

Ведуча

Вона нам рідна, як мама і тато, як та земля, на якій ви зростаєте. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили перші слова. Ця мова зрозуміла і рідна всім нам. Бо без мови немає народу. І так само, як у кожної людини є одна мама, так і мова рідна лише одна. Людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається материнська мова.

 

Ведуча

Рідна мова. І чується лагідний, теплий голос матері, яким вона будить нас уранці. Хіба ще хтось вміє промовляти такі слова, як наші українські мами? Адже цілий світ визначає, що українська мова – чудова, мелодійна, багата.

Ведуча

Кожен народ гордий з того, що він має свою державу, свою мову, волю і гарне життя у своїй країні. Кожен народ — патріот своєї країни, він любить її, поважає ЇЇ закони і бореться за її незалежність і волю, якщо того немає.

Ведуча

А ми, українці, тільки зовсім недавно здобули свою незалежність, а саме у 1991 році. Тепер у нас є свої держава, воля, своя мова. І хоч як не глумились із нашої мови, принижували і забороняли і не хотіли слухати і чути її мелодику звучання, а сьогодні вона відроджується.

Ведуча

Бо й не змовкла в устах патріотів рідного слова, звучала в народній пісні, бо люди берегли її як перлину, щоб колись заговорити нею на повний голос. Яка ж вона чиста, гарна, багата і мелодійна наша українська мова.

 1-й учень

Яка ж багата рідна мова!

Увесь чарівний світ у ній!

Вона барвиста і чудова,

І нищити її не смій!

2-й учень

Вона про все тобі розкаже,

Чарівних слів тебе навчить,

Усе розкриє і покаже,

Як правильно у світі жить.

3-й учень

В ній стільки слів, що й не збагнути!

І приказок, і порівнянь.

А мову знаючи, здобути

Ти зможеш просто безліч знань.

4-й учень

То ж мову вчи і прислухайся

До того, як вона звучить.

І розмовляти так старайся,

Щоб всім її хотілось вчить.

5-й учень

Вона ж у нас така багата,

Така чарівна, як весна!

І нею можна все сказати,

І найрідніша нам вона.

 

– Мово! Пресвятая Богородице мого народу!

З чорнозему, з любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі й місяця народна.

 

– Мово! Мудра берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримає народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

– Мово! Велична молитво, у своїй нероздільній трійці, що єси ти і Бог Любов, і Бог Віра, і Бог Надія!

– Мово наша! Звонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі! Твої джерела б’ють десь від магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в тобі ясні зорі, тому й ласкава така.

1-й учень

Мово рідна, слово рідне!

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.

2-й учень

Як ту мову можна забути,

Котрою учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила?

3-й учень

От тому плекайте, діти,

Рідненькую мову

І учіться говорити

Своїм рідним словом.

4-й учень

Доню, моя доню,

Синьоока зірко,

У житті буває

Солодко і гірко.

Як би не манили

Твої очі зваби,

Не посмій вчинити

Батьківщині зради.

5-й учень

Не посмій забути

Маминої мови.

Нею квітне поле,

І гудуть діброви.

Можеш призабути,

Запах рути-м’яти,

Але рідну мову.

Мусиш пам’ятати.

6-й учень

Можеш не впізнати

Голосу діброви,

Та не смій зректися

Маминої мови.

Бо як відречешся,

Кине тебе пісня,

Будеш ти без неї

Наче вишня пізня.

7-й учень

Любіть свою мову й ніколи

її не забудьте в житті.

А хто свою мову забуде,

Той серце забуде своє.

8-й учень

Вона, як зоря пурпурова,

Що сяє з небесних висот,

І там, де звучить рідна мова,

Живе український народ.

 9-й учень

Ну де ще є така чарівна пісня?

Серед яких на світі мов?

То серце від журби неначе стисне,

А то повіє радість і любов.

10-й учень

Пісня українська!

Хто не був зачарований нею?

Вона натхненна, мелодійна,

Безмежна широтою і красою образів.

Пісні лунають над широкими ланами

І високими горами.

 

(Виконується українська народна пісня: «Ой, дівчино, шумить гай», «Ніч яка місячна»).

Вчитель

Українська мова багата на слово…

1-й учень

Слово рідне! Шум дерев!

Музика зір блакитнооких,

Шовковий спів степів широких,

Дніпра між них левиний рев.

2-й учень

Із слова починається людина,

Із мови починається людина,

Моя ласкава, мамина, єдина —

Щебече соловейко на весь світ.

3-й учень

Бентежна, тополина, калинова

Не випита, не вибрана до дна —

Це наша українська рідна мова,

Немов бандури вічної струна.

4-й учень

Моя земля – це гори темнолиці,

Навчили мови рідної мене

І підняли мене немовби птицю,

Під склепіння неба тихе і ясне.

5-й учень

Може, десь земля є краща й вища,

А над нею небо золоте,

Та мені найкраща та, де вишня,

Там, де вишня мамина цвіте.

Ведуча

Ось бачите, діти, яка багата і чудова українська мова. Вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а їй немає ні кінця, ні краю.

1-й учень

Друзі шановні,

Матусі і тата,

Вдячні ми всім,

Хто прийшов на це свято.

2-й учень

Ми – українські – велика родина,

Мова і пісня у нас солов’їна.

Квітне в садочках червона калина,

Рідна земля для нас всіх Україна.

3-й учень

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мова!

У барвінки зодягайся, українське слово.

Колосися житом в полі, піснею в оселі,

Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали,

Як з дитячої колиски мову покохали.

 4-й учень

Вже кінчилось свято

І прощатись нам пора.

Ми бажаємо Вітчизні

Разом

Щастя, миру, добра.

Перегляд відеороліка про День писемності.