Серпень. Народний прогностик. (Василь Скуратівський «Місяцелік»)

Мокрими (Ісергіня). За цим днем прогнозували, якою буде осінь.

Якщо зранку йтиме дощ, то початок осені буде дощовий; задощить опівдні — дощовою буде середина осені; якщо ж дощ паде надвечір, то буде з дощами кінець осені.

Дощовий день також застерігав: наступного року, вродять жита, але літо буде мокрим.

Іллі (2). Це свято вельми пошанівне і пов’язане з аграрною магією. Праобразом Іллі є дайбозький Перун як покровитель грому та блискавок. На Херсонщині’ його називали «громовим святом», або «святом грому». В цей день Намагалися не працювати, навіть не ходити на полювання, боючись гніву Іллі, котрий може того, хто його не святкує, вдарити блискавкою. Зачувши грім, люди вірили, що це «Ілля їде по небу на золотій колісниці».

З цього приводу існує цікава легенда. Якось чорти змовилися повергнути Бога, але він звелів Іллі прогнати нечестивців з неба. Ось тому Ілля і ганяється за ними на колісниці, від якої чути грім, і пускає в них свої стріли-блискавиці. Відтак дехто вважав, що пожежа від грому — то Божа кара. Застерегтись од неї можна лише страсною (посвяченою в чистий четвер) свічкою, запаливши її перед іконою. Коли Ж трапилася пожежа, то гасити її годилося кислим молоком.

На Іллю, як одне з найбільших літніх свят, жінки до схід сонця йшли на городи в одній сорочці й стискали головки капусти, приказуючи: «Святий Ілля, складай головки тугі та білі так, як я!» В цей день дехто навіть не вигонив у поле тварин, «бо гади всюди ходять», не вживав картоплі, оскільки це «великий гріх» і «нечиста всіх комарів з’їла». Воно й справді так — під цю пору вже зникають комахи.

Крім горобиних ночей, для серпня характерний активний зорепад. Одні вважали — якщо зірка падає і згорає, «то відьма підхопила її і сховала у глечик», інші стверджували — кати зоря залишає по собі довгий пучок світла, то «це Україна втрачає дівчину».

Традиційно з Іллею закінчувалися жнива: Прислів’я стверджують: «Жнива кінчаються — осінь починається» чи «В цей день до обіду літо, а по обіді осінь». У південних районах України, де збіжжя достигало раніше, на житньому полі залишали пучок колосся — «Іллі на бороду».

Останнім терміном, коли дітям дозволяли купатися, також був Ілля. Після цього, оскільки ночі були прохолодними і вода помітно вистигала, дітям забороняли ходити до річки.

Як запрядеш кукурудзи до Іллі, то будеш у млині.

Тільки до Іллі добрі рої, а по Іллі —повісь роя на гіллі.

До Іллі мужик купається, а після Іллі і на кущі не сохне.

Ілля на полі кони лічить.

До Іллі хмари ходять за вітром, а в Іллі — проти вітру.

На Іллі новий хліб на статі.

Як прийде Ілля, то наробить у полі гнилля.

Хто на Іллі парить, той з торбою шарить.

Як не буде волоти в Іллі, то не буде ся молоти в млині.

Кати жито дозріває до Іллі, то воно найкраще для насіння.

Якщо цього дня хмари з’являться зрання, то наступного року вродить хліб на ранніх посівах, в обід — середніх, а ввечері — пізніх.

Цілий день сонячно — на недорід.

До Іллі дощ ходить за і проти вітру — як накаже пророк, а після нього-—лише за вітром.

Марії-Магдалини (4). її вважають заступницею од холери.

Великі роси—льон буде сірий.

Бориса і Гліба (6). Осінній Борис і Гліб (є і весняний — 15.05) завершував дозрівання всіх хлібів, починався період найбільшого збирання грибів.

Борис і Гліб сіють ранній хліб.

Прийшов Борис і Гліб — встиг у полі хліб.

На Бориса і Гліба берися до хліба.

Анни{7). За цим днем завбачували зиму.

Яка погода до обіду, така й зима до грудня, а яка по обіді, то така після грудня.

Якщо ранок холодний, то і зима буде сувора. Йде дощ— часто випадатимуть сніги.

Пантелеймона-Паликопа, Палія(9). Люди в цей день намагалися не працювати, особливо звозити снопи з поля, побоюючись, що Паликоп запалить їх блискавкою. З цього приводу існувало безліч легенд. Ось одна з них.

Якось поїхав чоловік по снопи! В полі він зустрів незнайомця, що ходив поміж копами. Чужинець запитав його:

—Що ти тут робиш?

—Хліб звожу…

—А хіба ти не знаєш, що сьогодні Паликопа?!

—Ось звезу копи,— відповів господар,— отоді й взнаю, що це за Паликоп такий!

Не встиг він дійти до воза , як небо нагло затягли грозові хмари, загримів грім, вдарила блискавка, і все жито згоріло. А від незнайомця й слід простиг.

Вважалося, що пожежу можна погасити, якщо її тричі обійти з іконою святого Пантелеймона Палія.

На Закарпатті з цього дня починали брати білі коноплі.

Смоленської ікони Божої матері (10). Це свято теж пов’язане з убезпеченням від пожеж. З цього приводу казали: «Палій пале, а Смоленська смаже». Тому, боячись, щоб не погоріли скирти, намагались не працювати, особливо перевозити чи скиртувіати збіжжя. Біля кіп та стіжків клали шкаралупи від свячених крашанок.

Сили, Івана-воїна( 12). Щоб упізнати злодія, в церкві цього дня ставили біля ікони свічку Іванові, перевернуту догори. Якщо вона горітиме, то крадій буде мучитись.

З дня Сили можна було починати сіяти озимину.

Маковія і першого Спаса(14). Це вважається перше осіннє свято, з яким пов’язують закінчення літа. Відтак на Маковія останній день колективних толок. На його честь у церквах відправляють пообідню службу, святять мак, васильки й чорнобривці. З чорнобривців та васильків роблять відвар і купають хворих дітей. Вважалося, що особливо помічні такі купелі з квітів чорнобривців при жовтяниці.

Якщо в дитини безсоння, то посвячені макові головки клали їй під подушку. Зерном обсипали корів, що отелилися, аби телятам «не було ніякої порчі».

З Маковія починається двотижневий успенський піст — Спасівка. Жінки пекли пісне печиво — «шулики». Його виготовляли з пшеничного тіста, обливали зверху густою медовою ситою, приправленою товченим маком. Крім того, з меду і товченого маку робили знамениті «маковики» — смаковиті українські коржики.

З цього часу починали відлітати в ірій ранні птахи, бо вже «Святий Спас приготував усього про запас: і дощ, і вітер, і холод, і тепло».

Спасів/са. Двотижневий піст, що припадає на кінець літа. В цей час харчуються ситніше, ніж на Петрівку, оскільки є в достатній кількості зелені. Цей короткотривалий піст начебто є продовженням Великого, оскільки святі упросили Бога, щоб він зробив перерву, бо селяни не витримають його. Очевидно, це пов’язано з тим, що під цю пору припадають нагальні хліборобські роботи.

Спасівка-ластівка, а Петрівка-голодівка.

До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки — на себе.

Кусючий, як мухи у Спасівку.

Стефана (15). Починали косити отаву. З’явилась отава — для сіна прибава.

Антона(\5). За цим днем прогнозували погоду в жовтні. Антон на жовтень дивиться.

Вітер з вихорами — на сніжну зиму.

Спас другий (Великий), Преображення господне( 19) .Одне з найбільших хліборобських свят: Його ще називали святом врожаю. Кожен із селян вважав за святий обов’язок віднести до церкви на посвяту овочі, фрукти, гриби, мед у стільниках, хліб —щедрі віддарунки природи.

Майже всі жінки, в котрих померли діти, не вживали до Спаса яблук. Існує повір’я, що в цей день мати Божа роздає діткам на тому світі золоті яблука, а ті, чиї батьки порушили обітницю, стоять збоку і плачуть, на що мати Божа відповідає: «Твоє яблуко свиня з’їла».

Селяни до Спаса намагалися зібрати всі зернові. Знахарки востаннє заготовляли лікарські трави. «Діва Марія, — казали з цього приводу,— це зілля сіяла, а Спас поливав — нам на поміч давав». Гуцули остерігалися запалювати й виносити на вулицю вогонь, а закарпатці — навіть позичати його.

Прийшов Спас — бери рукавиці про запас.

Спас — усьому час.

До Спаса та й рукавиці до паса.

Прийшов Спас — пішло літо від нас.

Перший Спас час припас, Петро і Павел —два прибавив, Ілля пророк — три приволок.

Як прийде Спас, то комарам урветься бас, а як прийде Пречиста — збере їх нечиста.

Добра антонівка до великого року.

Антонівка вродила — наступного року хліб уродить.

Емиляна (21). За цим днем завбачували січень.

Лаврентія(23). Якщо у ставках вода тиха, то й осінь буде спокійною, а зима без завірюх.

Фогія (25). День свята вогню в гуцулів.

Феодосія (27). Якщо буря цього дня, то на непогідний вересень.

Успення і перша Пречиста (28). Це пора, коли повністю закінчували жнивувати і готувалися зустрічати осінь; початок вільного випасу в Карпатах. Хто до цього часу не встиг зібрати хліб, то влаштовували колективну братчину. До Успення мають бути остаточно зібрані всі фрукти. Про це стверджує гака примовка:

Пречиста по груші ходила.

Пречиста мішок загубила.

— Снасику-братику, оддай мені мішочок —

Не буду ходити у твій лісочок!

Після Успення вже починається «молоде» бабине літо, що триває до 11 верес ня. Якщо о цій порі гарна погода, то «старе» бабине літо (II — 12 вересня) буде не погідним.

З першої Пречистої починали сіяти в усіх зонах України. Господарі, розім’яв ній колоски з обжинкових вінків та «епасових борід» — залишених у кінці ниви об рядових стебел, перед засівом казали: «Роди, Боже, і благослови!»

За традицією, селяни в цей день не гатилися, бо «не годиться, доки не обсіюсь».

Третій Спас, або післясвято Успення (29). Починається відліт ластівок.

Післяуспення прийшло — сонце на осінь пішло..

Відліт у цей день журавлів віщує ранню зиму.

Оставить комментарий

Курси, вебінари, олімпіади. Портал «Всеосвіта».
Рубрики
2020-2021 н.р. 2021-2022 н.р. «Я- класний керівник». Без рубрики Говоримо українською... Готуємось до ЗНО Граматичні казки Дистанційне навчання Електронні книги для вчителів Карантин Корисні відео. Краєзнавство Сумщини Література 5 клас Література 6 клас Література 7 клас Література 8 клас Література 9 клас Література 10 клас Література 11 клас Літературний гурток Методична скринька Моє натхнення. Мої анімовані презентації (Відеоскрайбінг) Міжнародний конкурс імені П. Яцика НУШ На допомогу вчителю. Народознавство Олімпіада з української мови та літератури 7 клас Олімпіада з української мови та літератури 8 клас Поради батькам. Презентації до уроків. Підсумкові контрольні роботи 5 клас Різне Скарби фразеології Скарбничка народної мудрості. Творчі завдання Українська література Українська мова Українська мова 5 клас Українська мова 6 клас Українська мова 7 клас Українська мова 8 клас Українська мова 9 клас Українська мова 10 клас Українська мова 11 клас