Світлиця

Мета:   Розвивати  у дітей уміння захистити себе від  блискавки.  Виховувати у учнів почуття відповідальності за своє життя.

                      Учитель: ЧИ  НЕБЕЗПЕЧНА  БЛИСКАВКА?

Дуже небезпечна! Сила струму в її каналі може сяга­ти сотень тисяч ампер. І най­страшніша так звана «напруга дотику». Скажімо, коли люди­на стоїть, прихилившись до дерева, в яке влучає блискав­ка. Якщо крізь організм про­йшло 100 мікроампер, можли­ва смерть. І зовсім неминуча вона, якщо людина знервова­на, чи спітніла, чи напідпитку. Є ще й так звана «крокова на­пруга».   Навіть   перебуваючи за 100 метрів од місця удару блискавки, людина може бути вражена струмом, якщо ноги її розведені, — наприклад, при ходьбі. Якщо ж зведені — ри­зик менший.  

Коли блискавка уражує людський організм, відбува­ється дуже сильний спазм м’язів. Найгірше, якщо роз­ряд пройшов крізь мозок чи серце. Не знати, хто вигадав, що постраждалого треба об­кладати мокрою землею чи й закопувати. Дурниця! Треба негайно   викликати   «швидку допомогу», а тим часом по­старатися зробити непря­мий масаж серця та штучне дихання. Ще одне. Від удару блискавки можливі ураження зору — аж до сліпоти, і слуху — до цілковитої глухоти! А що вже до електричних опіків — то це буває у 90 відсотках ви­падків.

ЯК УРЯТУВАТИСЬ?

Намагайтеся, щоби ваші тіло й одяг були сухі — тоді не­безпека ураження блискавкою знижується. У лісі сховатися від грози можна серед неви­соких дерев (не на галявині!), на відкритій місцині — в сухій ямці. І в жодному разі — не під самотнім деревом! Візьміть до уваги: найбільш небезпеч­ні дуб, тополя, ялина, сосна. Дуже рідко блискавка влучає у вербу і клен, а найменш вірогідна її «атака» на кущі.

Піщаний і кам’янистий ґрунти безпечніші за глинястий. Якщо у вас довге волосся, то під час грози зберіть його у «хвіст». Не зупиняйтеся біля водойм і під скелями. Якщо гроза застала вас під час ку­пання, то слід до берега до­биратися повільно, спокійно, не вимахуючи руками. Якщо ви на човні, слід вибратися на берег, а коли це зробити не­можливо, треба витягти весла з води й сидіти нерухомо. Ліп­ше не мати при собі метале­вих предметів, не розкрива­ти над собою парасольку під час грози. Якщо вона застала вас на велосипеді чи верхи на коні, велосипед постав­те якнайдалі від себе, а коня прив’яжіть до невисокого де­рева чи паркану. Намагайтеся не бігати (пам’ятайте про не­безпеку від «розведених ніг»!), а якщо вже довелося, то не юрміться, а пересувайтеся на відстані один від одного. І ви­мкніть  мобільний теле­фон! Від нього під час грози — небезпека для життя.

Чому наголошуємо на во­логості й наявності металевих предметів? Бо блискавка б’є туди, де найбільша електро­провідність. Якщо під землею є грунтові води — туди рано чи пізно неодмінно влучить електричний розряд, і тоді там може з’явитись нове джерело-криничка. А ще вда­ряє туди, де закопане якесь залізяччя, адже метали — добрі провідники струму. До речі, чи не звідти походить давнє і не таке вже й безглузде повір’я, що в місці удару «небесної стріли» закопано скарб?..

Коли ж ви вдома, а на ву­лиці гроза — негайно зачиніть двері, вікна, відійдіть від них подалі. Тримайтеся на відстані від електроприладів, труб, взагалі від металевих предме­тів. Не користуйтеся водого­ном, у жодному разі не можна митися у ванні під час грози. Утримайтеся і від дзвінків по телефону, при великій потре­бі робіть це швидко відразу ж після чергового розряду.

ЧИ ЗАВЖДИ ТАК БУЛО?

Певна річ, завжди. Але по­мічено, що в останні деся­тиліття на всій Землі зросла грозова активність. Нічого дивного. Насамперед — гло­бальне потепління. Окрім ін­ших капостей, воно несе й отаку неприємність. А ще — урбанізація. Міста із хма­рочосами, довжелезні ЛЕП -усе це метал, «принада» для грозових розрядів. А відтак і люди частіше наражаються на небезпеку. Тут виникає ще одне запитання: а якщо вда­рить у якийсь об’єкт на зразок хімічного заводу чи й атомної станції? Не доведи, Господи. Утім, подібні катастрофи ма­лоймовірні. Це — об’єкти під­вищеного захисту від улучен­ня блискавок. Принаймні так запевняють фахівці, котрі за родом своєї служби повинні дбати про цей захист.