Я — Українець
Я — Українець.
Я народився і живу на своїй, Богом даній землі. Це — моя країна, Батьківщина, яку не обирають.
Я — Українець.
Я люблю свою країну. Всю — від Донбасу до Галичини, від Полісся й до Чорного моря.
Я — Українець.
Я — патріот. Я завжди боронитиму свою країну до останньої краплі крові, до останнього подиху.
Я — Українець.
Я — представник сильної, волелюбної нації, єдиній для мене в усьому світі. Ми толерантні, ми поважаємо інші народи, але Україна — понад усе.
Я — Українець.
У мене перехоплює подих, коли підіймається синьо-жовтий прапор, і лунає державний гімн. я знаю, це — те, що може і має обєднувати всю мою країну.
Я — Українець.
У що б я не був вдягнений, в моїх грудях б’ється серце у вишиванці. Моя кров — кров козацького роду. Мій дух — дух вікової боротьби за Україну.
Я — Українець. Мені може не подобатися наша держава, наша влада, але ж це не є моя країна. Влада змінюється, країна — назавжди.
Я не присягаюся у любови і вірности до своєї Батьківщини. Мені це не потрібно, адже я — Українець!