Світлиця

За уявленнями наших пращурів, які розпочинали Новий рік весною, пробудження природи мало співпадати з початком новолітування. 18 березня починається весняний сонцеворот. Відтепер день стає довшим за ніч.

Перший річний місяць у наших пращурів мав чимало народних назв. Серед них відомі такі: капельник, зимобор, соковик, полютий, красовик, красний місяць та інші. Але найдавніша староукраїнська назва місяця була — сухий. Як вважають учені, це від того, що надто мало випадає опадів.

Згодом у повсякденному обігу з’являються інші назви: марець, березоль (березіль). Власне, на їхній основі в середині минулого сторіччя, коли утвердилася сучасна система назв, перший весняний місяць почали називати березнем. Етимологія слів березоль — березіль — березень походить від давнього промислу. Під цю пору вирубували ліси, щоб на звільнених ділянках посіяти зернові культури. Переважно це були березові гаї. Вирубані дерева спалювали, а попіл (золу) використовували як сировину для виробництва скла; вугіллям, удобрювали ґрунт. Крім того, з кори цього дерева виготовляли цінний продукт — дьоготь. Ним змащували вози, взуття, кінну збрую, а також використовували як ліки в народній медицині.

Часто в березні зима ще могла нагадати про себе. Нерідко теплу погоду змінювали заморозки, пролітав сніг. Тому то й кажуть, що в березня крутий характер: він і усміхнеться, і заплаче. Але все це — тимчасове явище. Що б там не було, березень, як мовить відоме прислів’я, березовим віником зиму вимітає.

Разом із пробудженням природи від зимового сну на нашій землі, в Україні, починався цикл народних весняних свят, пов’язаних із стародавніми міфами та віруваннями, які супроводжувалися піснями, іграми та танками.

Народ у своїх казках створив чудовий образ весни — гарної молодої дівчини з вінком квітів на голові. Вона, ця дівчина-весна, — бажаний і довгожданий гість, її закликають дівчата пісня-ми-веснянками, її зустрічають діти з дарами —солодким печивом у вигляді пташок, її уособлює найкраща з дівчат напередодні святого Юрія — «Ляля» або «Леля».

Народний образ весни — це образ краси, сили і надії.

Головним святом весняного циклу є Великдень — найбільше християнське свято.

Танки дівчат, гуляння сільської молоді (так звана вулиця), забави дітей, зустріч птахів, що повертаються з вирію — чарівна казка нашої старовини. Все це — українська весна, голос предків наших, дорога поезія нашої Батьківщини.