Світлиця

Архив рубрики «Народознавство»

Про походження першого літнього місяця сперечаються найбільше. До жодного із його старших братів не виявлялося такої пильної уваги з боку мовознавців та дослідників народного календаря. Та це й зрозуміло: полудень року увібрав найконтрастніші його ознаки. Одні вважають, що назві прислужилося масове цвітіння квітів, зокрема маку та півонії. Інші ж стверджують, що назва пішла від зарум’янілих суниць і черешень, котрі якраз починають дозрівати. Дехто схильний думати, що походження назви йде від того, що з 20 до 22 червня настає період найвищого сонцестояння, коли день удвічі перевершує ніч.  Прочитать остальную часть записи »

В українській літературній мові закріпилося значення останнього місяця весни як травень. Між тим ще зовсім недавно існувало дві назви — травень і май. Вони зафіксовані в усіх найповажніших тлумачних словниках. Учені стверджують, що «май», імовірніше за все, походить од латинського «майус».   Прочитать остальную часть записи »

Четвертий місяць року в давнину йменували березнем. Лише в XVI сторіччі в українській лі­тературній мові з’явилося сучасне означення — «квітень». Воно похідне від давньоруського «цвєтень».

Під цю пору природа активно оживає. Земля, яку вдосталь напоїла весняна волога, вкриваєть­ся густою травою. На пагорбах та узлісках з’являються перші весняні квіти — проліски та короліски. Птахи починають мостити гнізда. Дбайливі природолюби вивішують на деревах шпаківні, щоб допомогти птахам позбутися зай­вих клопотів. Нині, коли бракує старих дерев, у яких полюбляє оселятися лісове птаство, людсь­ка допомога особливо важлива.  Прочитать остальную часть записи »

За уявленнями наших пращурів, які розпочинали Новий рік весною, пробудження природи мало співпадати з початком новолітування. 18 березня починається весняний сонцеворот. Відтепер день стає довшим за ніч.

Перший річний місяць у наших пращурів мав чимало народних назв. Серед них відомі такі: капельник, зимобор, соковик, полютий, красовик, красний місяць та інші. Але найдавніша староукраїнська назва місяця була — сухий. Як вважають учені, це від того, що надто мало випадає опадів. Прочитать остальную часть записи »

Хоча другий місяць року і є найкоротшим серед зимових місяців, але він найпримхливі-ший. Справа в тім, що зима силкується втримати свої права, нагадуючи про себе частими завірюхами, снігопадами та морозами.

Це підтверджують і регіональні назви місяця: сніжень, лютень, крутень, зимобор, бокогрій, криводоріг, лежень Прочитать остальную часть записи »

Колись наші пращури Новий рік зустрічали весною. А з впровадженням християнства у Київській Русі 988 року новолітування перенесли на вересень. Згодом його почали відзначати в січні. Ця традиція збереглася й до сьогодні.

Українські назви місяців мають місцеве, тобто національне, походження. Крім того, в кожній етнографічній групі (Бойківщина, Гуцульщина) та географічній зоні Прочитать остальную часть записи »

Мета. Виховувати в учнів почуття поваги і любові до своєї родини, бережливе ставлення до сімейних реліквій

 Епіграф. Хто не знає свого минулого,

Той не вартий свого майбутнього

(М. Рильський.)

 Вступне слово вчителя.

Україна… Країна смутку і краси, радості і печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі. Це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за своє щастя, свідками якого є високі могили в степу та прекрасна народна пісня… . Прочитать остальную часть записи »

Вересень — рум’янець року.

Вересень без перевесла.

Садок у вересні, що кожух у січні.

Вересень весіллями багатий.

Вересень каже: «Посієш жито на поспіх — воно вродить на посміх».

Хто цілий рік байдикує, той навіть у вересні голодує.

Вересень лінивцем буває — руки в кишені всаджає.

Вереско вхопив чересло.

Верещить вересень, що вже осінь. Прочитать остальную часть записи »

Андрія Страгилата (1 вересня). За повір’ям, цей день має бути теплим, хоч і казали при цьому: «День жаркий, але дихає осінню». Відтак бралися до копання буряків, бо вже починало спадати листя з ліщини.

Тадея (3). «На Тадея селянин не журився — в хаті хлібець завівся».

Боголіпа (4). Повинні з’явитися перші осінні приморозки, котрі сприяють початкові павутинольоту.

Якщо павутиння прилипає до рослин — на тепло.

Мало павутиння — до сухої осені. Прочитать остальную часть записи »

Вересневий час — сім погод у нас

У кожного місяця є свої «іменні» дні. З ними пов’язані ті чи ті конкретні реалії або події. Для першого осіннього місяця найвизначнішим, очевидно, є день Семена. До 14 вересня селяни поспішали повністю обсіятись озиминою. «Хто не посіяв до Семена,— мовить прислів’я,— в того життя буде злиденне». З цього дня, власне, починає свій відлік і так зване «молоде» бабине літо, яке триває до 21 вересня.

З Семеновим днем пов’язаний також обряд «женити комина» або «запалювати посвіт». Оскільки про це піде мова в окремому розділі, то я не зупинятимуся детально, лише наголошу, що слово «посвіт» походить од досвітків чи посвітків — молодіжних зібрань, котрі починалися від Семенового дня. Відтак вересень започатковує не тільки осінь, але й сукупну обрядову систему громадського дозвілля й відпочинку. Прочитать остальную часть записи »

Одвічно так велося: життя хлібороба, його статки й добробут залежали від урожаю. Якщо щедрилася нива, то в родині була злагода й дзвеніла пісня, а коли випадав «морний рік» — сім’ю обсідали злигодні й безпросвітки.’Від того й увійшло в повсякденний обіг крилате: «Як вродиться жито, то будемо жити»; а якщо хотіли побажати одне одному найщедрішого напуття, то неодмінно приповідковували: «Щоб вам жито родило!»

У цих мудрих народних пприслів’ях-побажаннях закладено не тільки поетичний світогляд, але й глибинні пласти побутового співжиття, одвічний його колообіг. Справді-бо, ввесь хліборобський агрокалендар просякнутий поетичними звертаннями до годувальниці-ниви, сивих воликів, золотого плужечка, ваговитого колосся, зерноповних засіків. У переважній більшості пісенних та словесних текстів, присвячених хліборобському ремеслу, тема праці посідає уосібне місце. Особливо це стосується зажинків та обжинків. Прочитать остальную часть записи »

Грозовий серпень—на довгу й теплу осінь.

Відсиріло з обіду підсохле сіно — збереться на дощ.

Якщо вранці трава суха—з обіду захмариться.

Горобці літають зграйками — на суху і ясну погоду.

Якщо хмарно, а бджоли не ховаються у вулик і продовжують літати в пате — дощу не буде. Прочитать остальную часть записи »