Архив рубрики «Народознавство»

Рум’янець літа (Червень) (За В. Скуратівським)

Про походження першого літнього місяця сперечаються найбільше. До жодного із його старших братів не виявлялося такої пильної уваги з боку мовознавців та дослідників народного календаря. Та це й зрозуміло: полудень року увібрав найконтрастніші його ознаки. Одні вважають, що назві прислужилося масове цвітіння квітів, зокрема маку та півонії. Інші ж стверджують, що назва пішла від зарум’янілих суниць і черешень, котрі якраз починають дозрівати. Дехто схильний думати, що походження назви йде від того, що з 20 до 22 червня настає період найвищого сонцестояння, коли день удвічі перевершує ніч.  Читати повністю »

Травень травами багатий (За В. Скуратівським)

В українській літературній мові закріпилося значення останнього місяця весни як травень. Між тим ще зовсім недавно існувало дві назви — травень і май. Вони зафіксовані в усіх найповажніших тлумачних словниках. Учені стверджують, що «май», імовірніше за все, походить од латинського «майус».   Читати повністю »

Цвітень, краснець, водолій… (За В.Скуратівським)

Четвертий місяць року в давнину йменували березнем. Лише в XVI сторіччі в українській лі­тературній мові з’явилося сучасне означення — «квітень». Воно похідне від давньоруського «цвєтень».

Під цю пору природа активно оживає. Земля, яку вдосталь напоїла весняна волога, вкриваєть­ся густою травою. На пагорбах та узлісках з’являються перші весняні квіти — проліски та короліски. Птахи починають мостити гнізда. Дбайливі природолюби вивішують на деревах шпаківні, щоб допомогти птахам позбутися зай­вих клопотів. Нині, коли бракує старих дерев, у яких полюбляє оселятися лісове птаство, людсь­ка допомога особливо важлива.  Читати повністю »

Березень березовим віником зиму вимітає. (За В.Скуратівським)

За уявленнями наших пращурів, які розпочинали Новий рік весною, пробудження природи мало співпадати з початком новолітування. 18 березня починається весняний сонцеворот. Відтепер день стає довшим за ніч.

Перший річний місяць у наших пращурів мав чимало народних назв. Серед них відомі такі: капельник, зимобор, соковик, полютий, красовик, красний місяць та інші. Але найдавніша староукраїнська назва місяця була — сухий. Як вважають учені, це від того, що надто мало випадає опадів. Читати повністю »

В лютому зима вперше з весною стрічається. (За В. Скуратівським)

 

Хоча другий місяць року і є найкоротшим серед зимових місяців, але він найпримхливі-ший. Справа в тім, що зима силкується втримати свої права, нагадуючи про себе частими завірюхами, снігопадами та морозами.

Це підтверджують і регіональні назви місяця: сніжень, лютень, крутень, зимобор, бокогрій, криводоріг, лежень Читати повністю »

Хвали січень сніговий. (За В.Скуратівським)

Колись наші пращури Новий рік зустрічали весною. А з впровадженням християнства у Київській Русі 988 року новолітування перенесли на вересень. Згодом його почали відзначати в січні. Ця традиція збереглася й до сьогодні.

Українські назви місяців мають місцеве, тобто національне, походження. Крім того, в кожній етнографічній групі (Бойківщина, Гуцульщина) та географічній зоні Читати повністю »

Обрядова культура України.

Мета. Виховувати в учнів почуття поваги і любові до своєї родини, бережливе ставлення до сімейних реліквій

 Епіграф. Хто не знає свого минулого,

Той не вартий свого майбутнього

(М. Рильський.)

 Вступне слово вчителя.

Україна… Країна смутку і краси, радості і печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі. Це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за своє щастя, свідками якого є високі могили в степу та прекрасна народна пісня… . Читати повністю »

Прислів’я про вересень. Прикмети вересня. (В.Скуратівський «Місяцелік»).

Вересень — рум’янець року.

Вересень без перевесла.

Садок у вересні, що кожух у січні.

Вересень весіллями багатий.

Вересень каже: «Посієш жито на поспіхвоно вродить на посміх».

Хто цілий рік байдикує, той навіть у вересні голодує.

Вересень лінивцем буваєруки в кишені всаджає.

Вереско вхопив чересло.

Верещить вересень, що вже осінь. Читати повністю »

Народний прогностик. Вересень. (В.Скуратівський «Місяцелік»).

Андрія Страгилата (1 вересня). За повір’ям, цей день має бути теплим, хоч і казали при цьому: «День жаркий, але дихає осінню». Відтак бралися до копання буряків, бо вже починало спадати листя з ліщини.

Тадея (3). «На Тадея селянин не журився — в хаті хлібець завівся».

Боголіпа (4). Повинні з’явитися перші осінні приморозки, котрі сприяють початкові павутинольоту.

Якщо павутиння прилипає до рослин — на тепло.

Мало павутиння — до сухої осені. Читати повністю »

ВЕРЕСЕНЬ. Осінній час сім погод придбав для нас. (В.Скуратівький «Місяцелік»).

Вересневий час — сім погод у нас

У кожного місяця є свої «іменні» дні. З ними пов’язані ті чи ті конкретні реалії або події. Для першого осіннього місяця найвизначнішим, очевидно, є день Семена. До 14 вересня селяни поспішали повністю обсіятись озиминою. «Хто не посіяв до Семена,— мовить прислів’я,— в того життя буде злиденне». З цього дня, власне, починає свій відлік і так зване «молоде» бабине літо, яке триває до 21 вересня.

З Семеновим днем пов’язаний також обряд «женити комина» або «запалювати посвіт». Оскільки про це піде мова в окремому розділі, то я не зупинятимуся детально, лише наголошу, що слово «посвіт» походить од досвітків чи посвітків — молодіжних зібрань, котрі починалися від Семенового дня. Відтак вересень започатковує не тільки осінь, але й сукупну обрядову систему громадського дозвілля й відпочинку. Читати повністю »

Котився віночок із поля… (Василь Скуратівський «Місяцелік»)

Одвічно так велося: життя хлібороба, його статки й добробут залежали від урожаю. Якщо щедрилася нива, то в родині була злагода й дзвеніла пісня, а коли випадав «морний рік» — сім’ю обсідали злигодні й безпросвітки.’Від того й увійшло в повсякденний обіг крилате: «Як вродиться жито, то будемо жити»; а якщо хотіли побажати одне одному найщедрішого напуття, то неодмінно приповідковували: «Щоб вам жито родило!»

У цих мудрих народних пприслів’ях-побажаннях закладено не тільки поетичний світогляд, але й глибинні пласти побутового співжиття, одвічний його колообіг. Справді-бо, ввесь хліборобський агрокалендар просякнутий поетичними звертаннями до годувальниці-ниви, сивих воликів, золотого плужечка, ваговитого колосся, зерноповних засіків. У переважній більшості пісенних та словесних текстів, присвячених хліборобському ремеслу, тема праці посідає уосібне місце. Особливо це стосується зажинків та обжинків. Читати повністю »

Прикмети СЕРПНЯ. (В.Скуратівський «Місяцелік»).

Грозовий серпень—на довгу й теплу осінь.

Відсиріло з обіду підсохле сіно — збереться на дощ.

Якщо вранці трава суха—з обіду захмариться.

Горобці літають зграйками — на суху і ясну погоду.

Якщо хмарно, а бджоли не ховаються у вулик і продовжують літати в пате — дощу не буде. Читати повністю »

Курси, вебінари, олімпіади. Портал «Всеосвіта».
Рубрики
2020-2021 н.р. «Я- класний керівник». Інклюзивне навчання Без рубрики Говоримо українською... Готуємось до ЗНО Граматичні казки Дистанційне навчання Електронні книги для вчителів Карантин Корисні відео. Література 5 клас Література 6 клас Література 7 клас Література 8 клас Література 9 клас Література 10 клас Література 11 клас Літературний гурток МО КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ Методична скринька Моє натхнення. Мої анімовані презентації (Відеоскрайбінг) Міжнародний конкурс імені П. Яцика НУШ На допомогу вчителю. Народознавство Олімпіада з української мови та літератури 7 клас Олімпіада з української мови та літератури 8 клас Поради батькам. Презентації до уроків. Підсумкові контрольні роботи 5 клас Різне Скарби фразеології Скарбничка народної мудрості. Творчі завдання Українська література Українська мова Українська мова 5 клас Українська мова 6 клас Українська мова 7 клас Українська мова 8 клас Українська мова 9 клас Українська мова 10 клас Українська мова 11 клас