Світлиця

Архив рубрики «На допомогу вчителю.»

1.Коли берешся за будь-яку справу, подумай: який результат повинен отримати.
2. Записуй згідно з важливістю свої термінові справи, які маєш виконати протягом тижня, дня. Берись за справу сміливо і не відступай, поки її не виконаєш. Якщо в кінці тижня або цього дня залишаються не виконаними один чи два запланованих тобою пункти, перепиши їх у план на наступний тиждень(день).  Читати повністю »

КОДЕКС учасників педагочічного процесу

1 Будь справедливим.

2 Пам’ ятай, що не завжди із добра народжується зло, але від зла зло — неодмінно!

3 Мати свою думку — це доблесть.   Читати повністю »

Хотинська фортеця – свідок численних війн та баталій. Протягом століть вона була центром розвитку ремесел і торгівлі, культури та економіки. Ця середньовічна красуня може багато розповісти тому, хто побажає вислухати її…

Не випадково скелястий мис над Дністром наші предки називали «Хотінь». Назва міста походить від дієслова «хотіти», оскільки мис був бажаним та надійним місцем для давніх поселенців. Завдяки міцній твердині та вигідному розташуванню Хотин став центром розвитку ремесел і торгівлі, які, своєю чергою, сприяли розквіту його культури та економіки. Місто було важливим пунктом у європейсько-азійській торгівлі.        Читати повністю »

Більшу частину доби дитина перебуває у статичному  положенні, тобто сидить: у школі під час уроків; удома, коли виконує домашні завдання, читає, переглядає телепередачі або грається у комп’ютерні ігри. При цьому дитина несе велике фізичне навантаження. Статичне навантаження вступає у протиріччя з фізичним розвитком дитини. Як наслідок – розвиток перевтоми. У дитини знижується працездатність, проявляються негативні емоції, погіршується самопочуття. Дитина скаржиться на головний біль. Дехто з дітей починає порушувати правила поведінки на уроці.            Читати повністю »

М’ЯКИЙ ЗНАК, АПОСТРОФ

1. Перепишіть слова, замість крапок поставте, де треба, м’який знак. Поясніть правила вживання м’якого знака.

Дяд..ко, пис..мо, емал.., памороз.., мороз.., постат.., близький, бояз..кий, тон..кий, вуз..ко, тон..ко, пол…с..кий, в’юн..кий, держал..це, кружал..це, ціпил..но, Ковал..чук, Медвед..чук, палац.., палец.., бац.., Хар..ків, шир..ма, сімдесят.., сім..сот, с..огодні, утр..ох, купец..кий, одес..кий, кавказ..кий, бас..ко, різ..ко, брин..чати, різ..бяр, дон..ці, стан..те, сип..те, ріж..те, сон..кові, млин..кові, вір..те, удар..мо, комір..чику, тр..ома, шіст..ма, шіст..ома, с..ома, віс..ма, снит..ся, сниш..ся, доч..ці, сваш..ці, лял..ці, лл..ю, віз..му, гір..ку, гал..ці, Гал..ці, пол…ку (танок), пол…ку (віськова одиниця), тіл..ки, (з) тол..ку, міл..ка (риба), міл..кий. Читати повністю »

Читати повністю »

АПОСТРОФ

Попід лісом, із-за старого торф’яного болота, в’єть­ся наїжджена стежечка до самого озера. Медвяний дух м’яти, зів’ялої осоки та скошеної трави приємно лоскоче груди. Розм’якла земля, в’їдливі реп’яхи, що цвяшками впивалися в одяг, не пускали до озера по­дорожніх. Озеро, мов дбайлива мати, ховало від лю­дей свої незліченні скарби. Лише загублене качине пір’я, в’юнка зграя сріблястих карасиків говорили про ті багатства, що таїло в собі водяне плесо.                Читати повністю »

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Робота над текстом та подальшим його озвученням буде ефективною, якщо ми будемо знати й розуміти: як правильно прочитати текст; для чого необхідне виразне читання твору.

Виразне читання — це мистецтво відтворення в живому слові думок, почуттів, настроїв, переживань, якими насичено художній твір. У процесі такого читання виявляється особисте ставлення виконавця до виконуваного ним твору, відчувається його виконавський намір, який виливається в діяння словом (словодію).

Засоби виразного читання

• техніка читання;
• логічний наголос;
• паузи;
• сприйняття-розуміння;
• бачення і реакція;
• ставлення читця до твору;
• мета читання й інтонація;
• зв’язок з аудиторією.

Читати повністю »

Контрольна перевірка читання вголос здійснюється в 5-9 класах

1. Перевіряються здатність учня:

а) демонструвати певний рівень розуміння прочитаного;

б) виявляти вміння:

— читати із достатньою швидкістю, плавно, з гарною дикцією, відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм;

в) виражати з допомогою темпу, тембру, гучності читання особливості змісту, стилю тексту, авторський задум;            Читати повністю »